Кому потрібна освіта?

(особиста думка)

Вже більше року ми обговорюємо новий Закон про освіту. Нібито кожен раз його доопрацьовують, кожен чиновник намагається щось своє туди додати, щоб залишити своє ім'я в списку розробників, багато хто критикує. Але чи надали слово звичайному вчителю? Хто як не вчитель, який знає всю систему освіти з середини, має з нею справу щодня, контактує з учнями та батьками, чує їх настрої, може дати важливі рекомендації чиновникам і, разом з ними, розробити справді дієвий закон, який буде працювати на благо майбутнього для України. 

Але, на разі, така ситуація як зараз в Україні з освітою ні до чого доброго призвести не може. Про яку якість освіти можна говорити? Суспільство, звичайні сім'ї сьогодні мають один курс - це курс на виживання. Говорити сьогодні з батьками про освіту їх дітей - це, в більшості випадків, марна трата часу. Для них пріоритети - це ситі і здорові їх діти. Вони мріють про краще життя для них, але навіть наявність вищої освіти в їх чада не дає гарантії успішного життя і добробуту. Адже заводи, фабрики не працюють, тому в провінційних містечках, а селах взагалі, вибір професій невеликий. Та на всіх робочих місць не вистачає, тому дипломовані спеціалісти сидять вдома. А багато тих, хто трохи попрацював і не отримав і 2000 грн зарплати полишає роботу і виїжджає за кордон в пошуках кращої долі.

Тому питання у випускників наразі одне "А навіщо вчитися?"

Та, все-таки, ми, вчителі, оптимісти. І всіма способами намагаємось налаштовувати учнів на позитив та оптимізм, надаючи їм, нібито, якісні знання. Ми їх маємо зацікавити навчанням, довести, що знання потрібні, що за наукою майбутнє і їм це майбутнє творити.

Вчитель сьогодні має безліч засобів, щоб зробити навчання цікавим для учнів. У педагогічній пресі безліч розробок уроків з дидактичними та методичними прийомами, які підвищують ефективність навчання, а що вже говорити про сучасні технічні засоби, електронні програми, віртуальні лабораторії, хмарні технології тощо. 

Та, шановні чиновники, коли їх застосовувати? Учні перевантажені всілякими предметами, які або не потрібні, або дублюють одні одних. Програми теж наповнені часом таким матеріалом, що його не потрібно дитині для загального розвитку, кількість годин скорочується і т. д.

Ви, шановні чиновники, складаєте програми, у яких кожен урок на вагу золота. Але ніколи не враховуєте, що випадає до 5-6 святкових та вихідних днів, які потрібно інтенсифікувати; карантини, які тривають незрозуміло скільки (висновок у всіх моїх колег, що це комусь потрібно), також школа має свої якісь свята, непередбачувані обставини тощо. Скажіть, коли відробляти і з якою якістю? В Києві вирішують це дистанційним навчанням, інтернет-навчанням, а в селах це ж неможливо! Наші учні самостійно і додатково не вчаться, тому «бідний» вчитель зможе на уроці ознайомити учнів з двома-трьома темами одночасно. Так, тільки ознайомити, бо закріпити часу нема, а показати учневі красу науки, захопити його нею, то про що тут говорити? Якщо це гумунітарний предмет, ще хтось прочитає, але як учень сам навчиться математики, фізики, хімії? НІЯК!!!

Як зацікавити дитину до навчання, якщо не виділяються кошти на гуртки, факультативи. Ще два роки тому, призери ІІІ етапу олімпіад та ІІ МАН в 9 та 11 класі звільнялись від ДПА з профільного предмету і цим можна було стимулювати учня, та вже цього нема. 

Якщо ви не працюєте в школі, то не знаєте, що для дитини важливе заохочення, престиж, повинна бути мотивація для чого вона вчить поглиблено предмет, що вона за це отримає? Та в нашій державі - нічого!!!

Останньою краплею, що спонукало мене висловити своє бачення про майбутнє України стало те, що МОН України видало наказ № 72 від 02. 02. 2016 року Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 07.09.2015 р. № 915 «Про проведення всеукраїнських учнівських олімпіад і турнірів з навчальних предметів у 2015/2016 навчальному році». Зокрема тут йдеться про те, що у зв'язку із скороченням державного фінансування Всеукраїнських учнівських олімпіад у 2015/2016 навчальному році вони будуть проведені тільки для учнів 10-11 класів.

От і виявляймо тепер еліту нації, розумних дітей тощо. БЕЗ КОМЕНТАРІВ!!!

Схаменіться, шановні чиновники, перестаньте красти, бо гроші є, тільки йдуть вони не туди де треба. 

          Я залишаюсь оптимістом, але...                                                          Марина Шеверя