Від Зарицького...

(варто осмислити!)

- Ніякий ані природник, ані технік не обі­йдеться без пізнання основ вищого рахун­ку, кожний розуміє велику практичну зна­чимість математики для поступу культури.

- Математика дає правду певну, але правду формальну, а не матеріальну.

- Математика не суха й бездушна наука, яку можуть вивчати лише якісь диваки, позбавлені емоційного життя. Математичні теорії — це комбінації репрезентованих сим­волами понять, що захоплюють математика своєю красою так, як захоплюють кожного з нас гармонійні комбінації форм, закріпле­ні в кам’яних брилах творів архітектури.

- Найліпшим свідоцтвом краси математичних конструкцій є голоси самих математиків. Так Міттаг-Лефлер каже, що найліпший твір математика є витвором мистецтва, мистецтва величного, досконалого й сміливого, як найбільш потаємніі мрії уяви, ясної й прозорої, як відірвана думка. Великий Гаусс пише, що лише вибрані відчувають цю чарівність, бо чарівність цієї ніжної науки відкривається в цілому лише тим, хто має відвагу її погли­бити. Пуанкаре говорить, що в математиці не так важливі позитивні результати, як пе­реживання естетичних почувань та передача їх тим, хто може їх пережити.

- Інтелектуальні й емоційні чинники дають початок новим математичним теоріям. Кого не манить ні краса, ні мистецтво, хто живе вбогим духовним життям, той нічого не дасть математиці. Поезія не різниться від математики вищим летом уяви, а ма­тематик різниться від поета лише тим, що все і всюди розуміє. Він не все мусить дока­зати, але як що-небудь каже, то лучить це в логічну цілість. Але як у мистецтві, так і в математиці лише твори гарні пережи­вають століття і виховують цілі покоління («Правда, краса і математика»).